Відновлення ґрунтів і державна підтримка фермерів - президент НААНУ про ключові напрямки розвитку аграрної галузі

Сировинний придаток чи провідна аграрна держава Європи? Україна – один з лідерів за експортом зернових, але ресурсний потенціал вітчизняного сільського господарства використовується не повністю. Державі варо обмежити продаж зерна як сировини, наростити переробні потужності й зосередитися на продукції з великою доданою вартістю, вважає президент НААНУ Ярослав Гадзало.

https://www.econotimes.com/NAASU-President-Yaroslav-Hadzalo-Ukraine-has-endless-possibilities-1614881

За оцінкою фахівця з 50-річним досвідом в аграрній науці, Україна здатна виробляти достатньо продукції, щоб прогодувати понад пів мільярда мешканців планети. Проте ресурсний потенціал використовується приблизно на 65%. Одна з ключових проблем – деградація ґрунтів.


«Вони стають менш придатними, оскільки не працює система сівозміни (науково обґрунтоване чергування сільгоспкультур у часі і на території – ред.), яка в Європі використовуються практично всюди. В Україні її слід вирішувати на законодавчому рівні. Закон про сівозміни намагалися прийняти ще у 2010-му році, але досі прийняли. Є проблеми й у тваринництві: поголів'я молочного стада скорочується до критичного мінімуму. Закон "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" фактично перестав діяти», – підкреслив пан Гадзало.

Він також зауважив, що торік лише на Одещині 250 тисяч гектарів не дали врожаю через посуху.

«Необхідно відроджувати зрошення: таку програму розробили наші вчені, вона затверджена КМУ. У південних областях слід відновлювати лісопосадки – не можна допустити, щоб з регіону зробили пустелю. Президент Зеленський, правильно задекларував, що потрібно висадити мільярд дерев – це унікальне рішення для зміни мікроклімату», – зауважив президент НААНУ.

Науковець також наголосив на необхідності державної підтримки фермерів.

«Треба впроваджувати кооперацію на селі. Сьогодні є лише 4 так звані бізнес-культури – пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак. А ми імпортуємо велику кількість овочевих культур з-за кордону. Наприклад, цибулю, часник, які могли б вирощувати самі. Якби були створені кооперативи – вибір був би більшим. Так працюють поляки, німці, французи тощо», – зазначив він.

«Сьогодні Україна експортує близько 50 млн тонн зернових на рік. Але нам слід збільшити експорт переробної продукції – борошно, хлібні палички, чіпси тощо. Варто обмежити продаж зерна як сировини, а продавати продукцію з великою доданою вартістю. А також підтримати власне тваринництво, щоб зменшити імпорт. А це – нові робочі місця, зарплати, податки», – додав пан Гадзало.

Значна проблема – недофінансування аграрної науки й будівництва житла установами Академії для молодих вчених. Відтак кількість молодих фахівців скорочується. Хоча, підкреслює пан Ярослав, бізнес в агросекторі – перспективний для тих, хто дійсно хоче працювати й має аграрну освіту. Сьогодні НААНУ має договори з понад 60 країнами світу, а зернові української селекції й Банк генетичних ресурсів тварин вважаються одними з кращих.

Сприяє можливостям розвитку й відкриття ринку землі в Україні.

«Дуже правильно, що цей процес запустили зараз. У Конституції прописано, що людина має право розпорядитися, як власник, своїм земельним паєм. Це нормально. Сам не обробляєш – інший буде обробляти. Ефект буде, і ми його побачимо. Заборона продавати землю іноземцям – теж вірний крок. Для українців земля – це святе. А ми маємо розуміти, що земля – це ще й територія», – резюмував президент НААНУ.