Ще кілька років такого управління і відродження української науки буде неможливим - Богдан Данилишин

20 січня 2021
Ще кілька років такого управління і відродження української науки буде неможливим - Богдан Данилишин

 

Українська наука може стати престижною і отримати світове визнання, але їй заважає нецільова і нераціональна витрата величезних сум із бюджету. В той же час, процесом керують літні люди, які не бажають змінити існуючу систему. Україна має визначитися з провідними напрямками наукових досліджень, сприяти створенню і розвитку технологічних стартапів і демонструвати, що за допомогою нових розробок можна заробити гроші

Про це розповів доктор економічних наук, професор, академік НАН України, голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

- Як би ви охарактеризували стан науки і Національної академії наук України?

- Кілька років тому, відповідаючи на аналогічне запитання, я б говорив, що стан української науки – жалюгідний. На жаль, як я і передбачав, поступово стає ще гірше. Достатньо сказати, що за останні 10 років чисельність дослідників України скоротилась більш ніж удвічі. Україна входить до числа країн з найменшою концентрацією дослідників: 12 осіб на 10 000 населення проти 55 в країнах Європи та ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку ). 

Зазначені невтішні для Україні цифри кажуть про те, що процес руйнації наукової сфери України вже запущено – активно відбувається виїзд наукових кадрів за кордон, їх працевлаштування у інших сферах, погіршення вікової структури науковців, втрата наукових шкіл, деградація матеріально-технічної бази наукових установ. При продовженні зазначених тенденцій ще кілька років з високою вірогідністю у науковій сфері проявлятиметься ефект гістерезису, внаслідок якого відродження української науки буде неможливим навіть при суттєвому збільшенні бюджетного фінансування. Українська наука просто перестане існувати як інститут українського суспільства.

Все це результат не лише недостатньої уваги держави до проблем науки, а, безперечно, і неефективної роботи НАН України.

Ось лише деякі загальні висновки одного із звітів Державної аудиторської служби України щодо аудиту НАН України:

- чинна система управління в Академії не сприяє ефективному управлінню бюджетними коштами та дає змогу окремим працівникам обіймати декілька керівних посад. Це у підсумку призводить до неефективного використання цих коштів;

- непроведення Академією заходів щодо оптимізації своїх установ, які дублюють функції одна з одною або з іншими установами, утвореними центральними органами виконавчої влади, не забезпечує результативне та ефективне використання бюджетних коштів; 

- недостатній контроль за діяльністю організацій, що перебувають у віданні НАН України, сприяє банкрутству суб’єктів господарювання та призводить до втрати державного майна;

- відсутність контролю щодо виконання інвестиційних договорів та обґрунтованих розрахунків щодо потреби у адміністративних/житлових площах призводить до втрати майна та неефективного його використання;

- формальний підхід Академії до проведення атестації окремих її установ призводить до виділення бюджетних асигнувань установам, які не відповідають визначеним критеріям.

Не секрет, що НАН України не повністю змогла перебудувати свою діяльність відповідно до вимог часу, що призводить до поступової втрати її суспільного значення і авторитету. Тож виправлення вказаних негативних тенденцій, прискорення позитивної динаміки розвитку Академії, її постання як потужної основи соціально-економічного піднесення України я бачу своїм головним завданням у випадку обрання президентом НАН України.

- Ваші перші кроки на посаді? Досвід якої країни будемо переймати?

- Свого часу я пройшов шлях від аспіранта до директора Інституту НАН України, став академіком в 44 роки. До речі – як і тоді, в 44, так і зараз, у 54 роки, я залишаюсь одним з наймолодших академіків. Тоді в 2007 році саме Борис Патон давав "добро", коли я дав згоду стати Міністром економіки України. Я глибоко переживаю і відчуваю серцем всі біди Академії і жебрацьке існування її вчених. 

Хочу сказати, що як президент НАН України я зроблю все щоб український вчений міг гордитися, що він вчений, а академік відчував себе не спостерігачем банкету олігархів, а справжньою елітою суспільства, хоча термін еліта у нас дещо модифікований. Я зумів довести свою здатність ефективності роботи на посаді Міністра економіки, вивівши її з кризи в 2009-2010 роках, на посаді голови Ради Національного банку України, де ми створили разом з членами Ради дійсно хорошу основу для стійкості банківської системи, так й на посаді директора провідної установи НАН України - Ради з питань вивчення продуктивних сил – керівником якої я був майже 10 років.

Насамперед потрібно визначити реальний стан української науки, аби зрозуміти, де ми безнадійно відстали, де є перспективи наблизитися до лідерів, а де, можливо, ми не так вже й далекі від лідерів. Потрібно провести аудит досліджень і розробок наукових установ країни, включаючи інститути НАНУ (їх насамперед), і вузів. Ми повинні зрозуміти, що без науки не буде цілісної системи національної безпеки і оборони України. Мета такого аудиту - виявлення точок зростання в українській науці.

Під аудитом стану української науки розуміється наступне: загальна інвентаризація її поточного стану і прогноз перспектив; порівняння стану науки в Україні та в інших країнах, виявлення чинників, які ведуть як до зростання, так і до занепаду науки; визначення найбільш сильних і перспективних наукових колективів і окремих вчених для їх адресної підтримки - які вже зараз працюють на міжнародному рівні або при створенні певних умов здатні вийти на такий рівень.

Тільки так можна зрозуміти, в яких наукових напрямах Україна зберігає конкурентоспроможність, які галузі вітчизняної науки перспективні, де є потенціал для ривка. І, якщо ми проведемо такий аудит, стане зрозуміло - кого саме (наукові колективи, лабораторії, окремі фахівці) доцільно і необхідно адресно підтримувати.

Для проведення цього аудиту потрібно на конкурсній основі визначити оператора. З моєї точки зору, найкраще, щоб це була одна з провідних міжнародних консалтингових або аудиторських компаній. Тільки не Міносвіти або НАН України самі для себе. Тоді загубиться всяка легітимність і довіра.

Повторюся - насамперед ми повинні визначити стан української науки і її перспективи. Але не популістськи, а професійно.

- Що робити далі?

Є низка укрупнених позицій. Ось вони: 

- потрібна максимально швидка трансформація НАНУ з клубу академічних вчених у мобільну установу, яка визначає тренди розвитку прикладних наукових досліджень, а також тренди розвитку промисловості;

- потрібно довести владі, що тільки наука є провідною рушійною силою розвитку держави і без її підтримки ми приречені на занепад. Першим кроком має стати запровадження посади віце-прем’єр-міністра України з питань інноваційного розвитку та промисловості. Обов’язковість присутності президента НАН України на засіданнях уряду з правом дорадчого голосу та створення Президентської ради з питань науки і технологій. До речі, коли я був членом уряду – за моєю пропозицією президент чи віце-президенти НАНУ бути присутніми на засіданнях уряду;

- створити науково-освітній технічний університет європейського рівня на основі групи існуючих технологічних університетів. Навколо цього університету створити науково-технічний інноваційний кластер. НАНУ повинна стати ядром національного науково-промислового кластера;

- сформувати податкову політику, що сприяє створенню і розвитку технологічних стартапів, інноваційних кластерів тощо;

- визначитися з проривними напрямами фундаментальних досліджень;

- показати великому українському бізнесу і промисловцям як, підвищуючи інноваційність і проводячи модернізацію виробництва, можна істотно збільшити прибуток і додану вартість, а значить і ВВП країни, в якому можуть істотно зрости і витрати на науку;

- дати зрозуміти науковцям, що жоден з них, хто реально займається наукою і бачить подальші свої перспективи в науковій сфері - не залишиться без роботи;

- звання академіків і членів-кореспондентів не зникають, але підходи і механізми їх присудження мають модернізуватися. Академік – це провідний вчений, якого вже визнали держава і світ, а не висиджений в президії НАНУ табуретний чиновник, який трохи поплазував перед сивочолими чи лисими старцями і став академіком;

- Не секрет, що наша наука – катастрофічно застаріла й недофінансована. На вашу думку, чому так відбувається? Чому молодь не хоче йти в науку? Що зробити, щоб у науковців була мотивація працювати? Як переглянути фінансування? 

- Упродовж останніх 15 років пріоритетність науки серед напрямів спрямування видатків державного бюджету скоротилась більш ніж удвічі - якщо в 2015 році частка витрат на науку серед бюджетних видатків державного бюджету становила 2%, то в середньому за останні 4 роки – лише 0,8%.

Як наслідок скорочення державної підтримки науки - Україна зараз знаходиться серед країн з найнижчим рівнем "науково-дослідної капіталізації" ВВП. Так, виконані в Україні дослідження і розробки (ДіР) в 2019 році становили за оцінкою лише 0,4% ВВП, в той час як в середньому по країнах ОЕСР цей показник становить 2% ВВП. Згідно стратегії ЄС "Європа-2020" поставлено завдання довести рівень фінансування науки в країнах ЄС до 3% ВВП в 2020 році.

Для довідки скажу, що порівняно з країнами ОЕСР частка ДіР в економіці України відповідає рівню таких країн як Чилі, Румунія, Латвія, Аргентина. Найбільші обсяги виконання ДіР спостерігаються у Швейцарії – 3,4%; Кореї – 4,2%; Ізраїлі – 4,3% ВВП.

З іншого боку, я б не сказав, що наша наука катастрофічно застаріла. Однак у вашому запитанні певною мірою сформульована й відповідь. Так, деяка "закам’янілість" як організації та структури наукових досліджень, так і їх окремих напрямів значною мірою є причиною проблем вітчизняної наукової сфери. Проте недостатність фінансування теж є проблемою, хоча її розв’язання не можна покладати лише на державу.

Оптимізація розподілу та структури фінансування Академії (яке зараз здійснюється виходячи з чисельності) можлива шляхом: збільшення частки конкурентного фінансування; запровадження міжнародно визнаних критеріїв і стандартів організації та фінансування наукових досліджень; забезпечення відкритості експертної оцінки науково-дослідних робіт; недопущення необґрунтованого збільшення фінансування окремих підрозділів і установ та утримання окремих оплачуваних керівних посад; оптимізації накладних витрат, пов'язаних із утриманням апарату як у президії НАН України, так і в наукових установах; скорочення витрат на утримання автотранспорту для керівництва тощо.

Ефективність, економію витрат і прозорість розподілу коштів може забезпечити переведення установ Академії на централізоване обслуговування в господарських, фінансових, кадрових і ІТ-питаннях.

Серед можливих заходів бачу як створення в Академії спеціалізованого підрозділу, який, співпрацюючи з різними структурами та бізнесом опікуватиметься комерціалізацією наукових розробок, так і створення Фонду розвитку науки при Уряді з відповідними задачами.

Збільшити фінансування наукових установ, підвищити зарплати вченим, оновити парк науково-технічних приладів, осучаснити матеріально-технічну базу тощо — традиційні рекомендації. Усе це важливо, але ми не маємо замикатися лише на матеріальному боці питання, — нарівні з цим нам потрібно створювати механізми відбору та просування найбільш талановитих і підготовлених учених, особливо молодих.

На перший погляд, парадоксальною виглядає ситуація, коли юні українці перемагають у міжнародних олімпіадах із фізики, математики, програмування, але на цьому все й закінчується, — частина з них їде за кордон, а частина, усвідомивши неможливість реалізувати свій потенціал, залишає науку. Слід розробити систему мотивації роботи наукових працівників, зокрема, наукової молоді, то безперечно. Я маю уяву, як це слід зробити.

- Рядові працівники отримують взагалі мізер. Моя знайома ровесниця бідкається – чи варто було захищатися на кандидата наук (вона дуже крутий практик-фольклорист), аби не мати, за що прожити. Що плануєте з цим робити?

- Наведені мною вище висновки аудиту НАН України дають підстави стверджувати, що за належної оптимізації наукових інститутів, правильної організації досліджень та скорочення адміністративного апарату як президії, так і наукових установ Академії можна істотно збільшити фінансування пріоритетних напрямів досліджень та заробітної плати науковців – навіть у межах наявного фінансування завдяки наведенню елементарного порядку їхня середня зарплата може вирости щонайменше у три рази.

Що ми маємо насправді? Аудитом установлено, що упродовж 2016-2018 років Академії надано повноваження щодо виконання семи бюджетних програм.

Загальний обсяг бюджетних асигнувань на виконання бюджетних програм становив 10 818 340, 4 тис. грн, зокрема за загальним фондом – 8 527 474,6 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 290 865, 8 тис. гривень.

Відповідно до паспортів та звітів про їх виконання за 2016 – 2018 роки апарат президії здійснював координацію роботи 186 (2016 рік) та 180 (2017 – 2018 роки) установ, що належать до сфери Академії.

Крім того, президія маючи у своєму штаті 280 штатних одиниць, переклала ряд своїх функцій на установи, які утримуються за рахунок іншої бюджетної програми 6541030, що не сприяє економному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Аудитом встановлено, що чинна система управління в Академії не сприяє ефективному управлінню бюджетними коштами та дає змогу окремим працівникам обіймати декілька керівних посад, що призводить до неефективного та незаконного використання цих коштів. Недостатній контроль за діяльністю організацій, що перебувають у віданні НАН України, сприяє банкрутуванню суб’єктів господарювання та призводить до втрати державного майна.

Донині академія не упорядкувала перелік об’єктів державної власності, які входять до майнового комплексу НАН України. А мережа Академії налічує 415 об’єктів, з яких 133 не виконують завдання, задля яких їх створено, або інші існують тільки на папері та не працюють.

Мережа бюджетних установ також не оптимізована та включає установи, які дублюють функції один з одним або з іншими установами, які утворені центральними органами виконавчої влади, що не забезпечило результативне та ефективне використання бюджетних коштів загалом на суму 594 952,5 тис. гривень.

НАН України за відсутності рішення кабінету Міністрів України щодо представлення України у міжнародних наукових організаціях (зокрема щодо сплати членських внесків) у 2016 - 2018 роках планувала та відповідно виділила бюджетних асигнувань загалом на суму 14 023, 9 тис. гривень.

Затримка з прийняттям та затвердженням порядку використання коштів за бюджетною програмою 6541230 (Порядок № 641) скоротила терміни використання бюджетних коштів з шести місяців до трьох.

Також аудиторське дослідження засвідчило, що кошти за бюджетною програмою 6541230 виділялись установам за відсутності реальної потреби, що призвело до неефективного та нецільового їх використання загалом на суму 23 471,6 тис. гривень.

Розпорядження коштів, виділених на підготовку кадрів, між трьома бюджетними програмами та 132 виконавцями призвело до безконтрольності за державним замовленням та не сприяло ефективному використанню бюджетних коштів загалом на суму 15 284, 2 тис. гривень.

Чинна система управління через президію та інші колегіальні органи не забезпечує відповідну діяльність академії та дає змогу окремим працівникам обіймати декілька керівних посад, що не сприяло ефективному управлінню бюджетних коштів та, як наслідок, призвело до неефективного та незаконного їх використання загалом на суму 40 987, 1 тис. гривень.

Водночас діяльність Академії спрямована на задоволення інтересів приватних структур та фізичних осіб, що сприяло накопиченню мільйонних боргів та збитковості державних підприємств, втраті державного майна та доходів (або створенню ризиків втрати майна, майбутніх витрат) загалом на суму 56 152, 2 тис. гривень.

Формальний підхід Академії до проведення атестації окремих її установ призвів до виділення бюджетних асигнувань установам, які не відповідають визначеним критеріям, загалом на суму 66 646,3 тис. гривень.

Відсутність державного замовлення, недосконалість законодавчо-нормативного та розпорядчого забезпечення системи формування і виконання наукових досліджень не сприяє їх впровадженню, досягненню мети і завдань поставлених перед Академією та ефективному використанню бюджетних коштів загалом на суму 29 070,6 тис. грн. ( у т.ч. 2016-2018 роки – 17 941,6 тис. грн).

Відсутність в Академії належної системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту, зокрема і щодо управління установами, підприємствами та організаціями, що належать до відання НАН України, призвело до послаблення контролю за їх діяльністю та не сприяло ефективному та законному використанню бюджетних коштів загалом на суму 24 004,5 тис. гривень.

- Чи бачили цю ситуацію теперішні члени президії НАН України?

- Якщо бачили – то виходить, що були учасниками цих схем і їх це влаштовувало. А зараз вони ллють крокодилячі сльози, що Академія недофінасована! Не за Академію вони турбуються і не за науку, а свої привілеї і бажання навіть в 70-80-річному віці, використовуючи радянські підходи до системи організації і управління науковою діяльністю "стригти свої купони".

Я за підтримку вчених, академіків, вони повинні одержувати достойні винагороди і заробітні плати. Все зроблю, що від мене залежатиме для цього. Але не можна по 40-50 років бути директорами Інститутів та членами Президії НАН України.

- І питання про культуру і фольклористику. Чи плануєте ви стимулювати дослідження в сфері української культури, етнографії, виводити їх на новий рівень, розвінчувати міфи і робити українське культурне історичне надбання популярним у світі?

- Всебічний розвиток досліджень у сфері української культури, як і в інших наукових галузях, є головним обов’язком керівника Академії. Академік Мирослав Попович у своєму інтерв’ю якось сказав: "Нація не може називатися носієм культури, якщо вона не генерує таких абстракцій, як математика, велика музика, філософія… І у нас усе це є".

Хочу нагадати, що структурно, окрім регіональних центрів, НАН України поділяється на три секції (які включають відповідні відділення): фізико-технічних і математичних наук; хімічних і біологічних наук; суспільних і гуманітарних наук. Тож своїм завданням бачу стимулювання розвитку та популяризацію результатів усіх наукових галузей, які за належної підтримки стануть основою українського поступу як всередині держави, так і у світі.

- За радянських часів було таке поняття як раціоналізаторство. Але, на жаль, такі пропозиції ніхто не цінив, їх клали у довгий ящик, а людям давали символічний "червонець" і грамоту чи іншу невелику символічну винагороду. Що робити зі спадком, який лишило після себе таке ставлення до науки?

- Сьогодні, виправляючи в науці "родові травми", що залишилися у спадок від попередньої системи, ми повинні враховувати як гіркий, так і позитивний досвід минулого. Адже на зміну колишній символічній увазі до наукових результатів, винахідництва та раціоналізаторства сьогодні часто приходить повна відсутність наукового підходу при прийнятті управлінських, господарських, містобудівних рішень, підміна наукової обґрунтованості політичною чи кон’юнктурною доцільністю, корисливими інтересами.

Наше завдання – на основі здобутків та авторитету оновленої Академії повернути увагу суспільства і держави до наукових знань, поставити на науково-екологічну основу економічний розвиток, а також забезпечити ефективну комерціалізацію наукових розробок, гідну оплату праці вчених і матеріальне стимулювання інноваційних пропозицій.

- Що робити - закривати чи виводити на самоокупність застарілі інститути?

- Оптимізація роботи багатьох наукових інститутів є велінням часу. Необхідно оптимізувати структуру Академії в частині усунення дублювання функцій і напрямів діяльності окремими підрозділами апарату, установами при президії НАН України та інститутами НАН України, удосконалення й посилення внутрішнього контролю і аудиту задля економного та ефективного використання бюджетних коштів, землі й майна Академії, наведення елементарного порядку в документальному оформленні останніх. Слід також оптимізувати розподіл фінансів (який зараз здійснюється, виходячи з чисельності) та структуру фінансування Академії.

Академія повинна зробити це сама, не чекаючи, поки це зроблять за нас із далеко не кращими, як ми самі розуміємо, наслідками. Загальна схема реформування Академії, на мою думку, виглядає так: інвентаризація напрямів діяльності, кадрів, інфраструктури, майна та вироблення сучасної оптимізованої структури з урахуванням світових трендів і завдань сталого соціально-економічного розвитку України.

- Корупція в академічному середовищі, при захисті на наукові посади – як подолати її?

- Відверта розмова щодо корупції в академічному середовищі не повинна бути абстрактною. Величезною і головною в цьому питанні, на моє глибоке переконання та враховуючи багаторічний досвід роботи в системі Академії, є роль самої наукової спільноти. Від рівня її фаховості, самосвідомості та організованості, здатності принципово та своєчасно реагувати на негативні факти залежить здатність академічного співтовариства до самоочищення.

- Не секрет, що українська наука не відповідає нинішнім викликам. Замість розвитку протягом останнім 30 років ми бачимо старі будівлі, "старі" кадри і відтік молоді. Яке плануєте організаційне переформатування?

- Частково погоджуючись з вами та бачачи недоліки в розвитку як наукової сфери загалом, так і НАН України зокрема, мушу зазначити, що нерідко критика як науки, так і Академії окремими представниками ЗМІ та експертного середовища вражає неглибоким їх знанням, недостатньою увагою до їхніх переваг і здобутків.

Що ж стосується існуючих проблем, то балотуючись на посаду президента НАН України, мною запропоновано виборчу програму – власну програму їх розв’язання.

Є такий вислів: "якби молодість знала, якби старість могла". А в науці особливо важливою є роль наставництва, спадкоємності наукових традицій і напрямів досліджень. Як учений, організатор і керівник науки я сформувався, став академіком в епоху Бориса Патона. Тож одним із своїх завдань бачу необхідність задіяти конструктивні потуги всіх поколінь учених Академії задля оновлення та розвитку її кадрового і дослідницького потенціалу.

- З іншого боку – те, з чим зіткнувся я. Зараз епідемія коронавірусу. В усьому світі науковці його досліджують, виводять хоч теоретичні, але розрахунки, практичні дослідження. Телефоную в інститут вірусології – кажуть, ми коронавірусом не займаємося. Але ж ви інститут вірусології?! – кажу. Вони – телефонуйте в інститут інфекційних захворювань. Я телефоную, а вони кажуть – нам керівниця взагалі заборонила давати будь-які коментарі. Що робити? Як все це переставити на європейські рейки?

- Що ж, шкода, що ваші спроби встановити комунікацію з цими установами поки що закінчилися нічим. Однак знову ж таки, в цьому питанні головне – це глибина та наполегливість вашого інтересу. У таких випадках особистий візит до інституту, контакт із її керівництвом і науковим колективом часто кардинально змінюють уяву про інститут та його досягнення.

Можливо, свою роль тут відіграє поки ще недостатня комунікація вітчизняної науки з громадськістю. Хоча повинен зазначити, що на сайті НАН України є досить цікавий та інформативний розділ "Академія пропонує", де широко представлено наші здобутки в розрізі тематичних напрямів, розробок і технологій.

Тому важливим аспектом вважаю інформування суспільства про діяльність НАН України. Потрібен потужний інформаційний інтерактивний медіа-канал для оприлюднення думки Академії з актуальних проблем суспільного розвитку. Буду старатися започатковувати спеціальні науково-пізнавальні та інформаційні програми про розвиток науки та діяльність НАНУ на телебаченні та радіо. Ми маємо самі себе пропагувати. А деколи так виходить, що всякі там псевдо інститути та школи щось сказали і це вже подається як супердослідження майже на світовому рівні. А рівень їх якраз на Великі Драндуни і сягає.

Доцільне започаткування під егідою НАН України регулярного міжнародного форуму для обговорення наукових проблем і трендів, пропаганди вітчизняних інноваційних досягнень та залучення інвестицій. Можливо, слід здійснити це на базі щорічних загальних зборів НАН України, перетворивши їх таким чином із заходу "для власного споживання" на захід, цікавий вітчизняній і світовій спільноті.

Академії слід використовувати широкі можливості міжнародної інтеграції, розробити та реалізувати програму співробітництва зі світовим науковим співтовариством на взаємовигідній основі. Нам тут є що показати, адже відомо, що вчені НАН України причетні до наукових відкриттів світового рівня, є учасниками та співавторами високорейтингових міжнародних дослідницьких проектів, публікацій і заходів.

При цьому зарубіжні відрядження повинні існувати не лише для керівництва, а, насамперед, для стажування й наукового обміну перспективних і молодих учених.

- Питання псевдонауки і плагіату. Коли людина, яка викладає в одному із центральних вузів України, пояснює наукову цінність своєї роботи лише тим, що "кожна формула у ній естетично прекрасна". Або коли наші депутати, міністри тощо - із купленими дипломами. Як будете боротися з цією проблемою?

- У розв’язанні цієї проблеми, з одного боку, як я вже казав, важливою і, навіть вирішальною, є роль самої наукової спільноти, її спроможності до кваліфікованої оцінки дослідницьких результатів, самоконтролю і прийняття принципових рішень. З іншого боку, повинні належним чином працювати правоохоронна система, система захисту інтелектуальної власності.

Потрібно забезпечити оцінку ефективності досліджень, разом з тим не підмінюючи раціональну організацію бюрократією, а науку – наукометрією. Тому слід домагатися вдосконалення законодавства і вимог МОН України щодо атестації та рейтингування наукових досягнень вчених, забезпечивши адекватну оцінку наукових результатів з урахуванням специфіки природничих, суспільних і гуманітарних наук та раціональне поєднання вітчизняної системи оцінювання з міжнародним досвідом.

 

Дмитро Малишко

 

 

Джерело apostrophe
«З Осуховським будуть говорити на чистоту»
Відео 29 квітня 2021

«З Осуховським будуть говорити на чистоту»

У травні на телеканалі ITV та на YouTube-каналі стартує авторська програма «З Осуховським на чистоту». Автор і ведучий проекту – відомий політик, нардеп двох скликань Олег Осуховський, якого глядачі не раз бачили в етері, однак вперше він виступить у новій ролі ведучого. Гості програми – відомі та успішні люди – політики, бізнесмени, артисти не тільки з України, а й за її межами