«Роттердам+». Куди зайшло слідство

01 березня 2018
«Роттердам+». Куди зайшло слідство Слідство НАБУ щодо формули «Роттердам+» триває майже рік

Слідство НАБУ щодо формули « Роттердам+ » триває майже рік. Керівництво відомства вперше з літа минулого року прокоментувало перебіг розслідування. Директор Бюро Артем Ситник розповів про складнощі справи і відмовився прогнозувати терміни її завершення, зазначивши, що на тему « Роттердам+ » є багато спекуляцій. На противагу стриманості правоохоронців, тему тарифів вугільної енергетики активно підігрівають депутати та активісти, періодично надсилають в НАБУ нові звернення і матеріали. У Антикорупційному бюро, судячи з усього, отримання «додаткових доказів» справу не прискорює. Там обмежуються сухими відписками про залучення нових документів до справи.

Роттердам або МВФ: чому дорожчала електроенергія

24 березня 2017 року НАБУ розпочало досудове розслідування за фактом можливого зловживання службовим становищем керівництва НКРЕКП під час розробки та впровадження порядку розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни на електроенергію (ОРЦ), що враховує ціну вугілля за формулою «середня вартість у порту Роттердам (з вказівкою на калорійність) плюс середня вартість доставки в Україну за останні дванадцять місяців».

Розслідування було розпочато за зверненням народного депутата Віктора Чумака. Активними опонентами «Роттердам+» виступили також депутати Сергій Лещенко, Віталій Купрій і колишній член НКРЕКП, експерт Андрій Герус.

Спрощено система звинувачень виглядала так: ДТЕК Ріната Ахметова на початку 2016 року перебував у переддефолтному стані через різку девальвацію національної валюти і розгортання військового конфлікту на Сході України. Євробонди компанії торгувалися з величезним дисконтом, так як у інвесторів були сумніви, що ДТЕК зможе розрахуватися з кредиторами. Користуючись низькими цінами, компанія ICU, колишній співробітник якої Дмитро Вовк є головою НКРЕКП, починає скупляти боргові зобов´язання ДТЕК. Потім НКРЕКП вводить формулу «Роттердам+», і становище ДТЕК стабілізувалося, ціна євробондів поступово відновилася.

Ініціатори розслідування підозрюють, що в ICU завдяки своїм зв´язкам знали про введення формули. Втім обвинувачі вперто не помічають, що про підвищення цін на електроенергію було всім відомо ще за рік до введення формули: в лютому 2015 року Нацкомісія затвердила графік підвищення цін на електроенергію у п’ять етапів - згідно з графіком за два роки електрика мала подорожчати в середньому в 3,5 разу. Поетапне підвищення цін на електроенергію було погоджено з МВФ. Під відповідним документом підписався і тодішній член НКРЕ Андрій Герус, який нині вбачає змову між інвесткомпанією і комісією.

Однак ключовим закидом з боку опонентів «Роттердам+» є те, що українські споживачі оплачують українське вугілля за ціною вугілля з Роттердама. Під час детального вивчення методики визначення ОРЦ і цін на вугілля на світових ринках стає зрозуміло, що формула не покриває реальну ринкову ціну вугілля, яку платять ТЕС, так як вона прогнозована і базується на середньому значенні індексу API2 за останні 12 місяців. Наприклад, для цілей розрахунку ОРЦ на 2018 рік регулятором враховувалося середнє значення API2 на рівні $83 за тонну. Поточні ціни на ринку значно вищі: індекс API2 склав $93 за тонну в грудні 2017-го, а ціни імпортного вугілля з ПАР і США, за інформацією Міненерго, досягли 100 і 110 доларів за тонну відповідно.

«Ротердам+ не впливає на ціни для населення. Зрозуміло, що скандал (з цього приводу) інспірований. Що стосується формульного підходу, то це підхід, який використовується взагалі в енергетиці», - зазначає Валентин Землянський, експерт з питань енергетики.

У НКРЕКП кажуть, що в скандалі навколо «Роттердам+» свідомо педалюється питання ціни і в той же час замовчується, що відсутність прив´язок до ринкових індикативів заганяє держпідприємства в мільярдні борги, виплата яких лягає на плечі платників податків. Також в комісії висловили здивування відсутністю інтересу НАБУ до ринку газу, де використовується аналогічне формульне ціноутворення.

«Політичне утримання цін на вугілля нагадує айсберг. Верхівка маленька - «соціально-обґрунтована» або «справедлива» ціна, і на неї частіше звертають увагу. Однак під водою безліч проблем. Згадаймо, наскільки корумпованою була галузь до введення формули. Щорічні багатомільярдні дотації шахтам. Куди вони йшли? Явно не на їхню модернізацію і навіть не на зарплати шахтарям, якщо згадати їхні численні страйки з цього приводу. Все це оплачувалося коштом платників податків і неминуче вело до катастрофи галузі. Сьогодні на ДП «Енергоринок» мертвим вантажем повісили 11 млрд грн несплати державними шахтами за електроенергію, і тепер обговорюється її погашення з бюджету. Тільки за два останніх роки дії методології державні шахти наростили заборгованість на 3,4 млрд грн. Все це так чи інакше фінансується за гроші платників податків. Якщо ж говорити про претензії правоохоронних органів, які виникли після звернень активістів, то мене дивує, чому НАБУ не порушує кримінальну справу щодо ціни на газ (яка розраховується за ідентичним механізмом), підвищення тарифів на який, як і підвищення тарифів на електроенергію, є частиною програми співпраці з МВФ?», - цікавиться голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Критики формули «Роттердам+» не враховують (або навмисно замовчують) ще один важливий фактор, а саме - вступ в дію Закону України «Про ринок електричної енергії» в червні 2017 року. Згідно з його положеннями з 1 червня 2019 в Україні почне діяти принципово нова модель ринку електроенергії, за якою працюють країни ЄС. У такій моделі більшість електроенергії буде постачатися за прямими двосторонніми контрактами, а саме поняття ОРЦ перестане існувати. Це дозволить виробникам продавати електроенергію на ринкових умовах. Рішення регулятора прив´язати формулу розрахунку ОРЦ до ринкових індексів - необхідний і закономірний крок у світовій практиці.

А судді хто?

Питання вугілля не має відношення до населення, зате має стосунок до великих фінансово-промислових груп, що контролюють великі промислові об´єкти, залежні від вартості електроенергії. Наприклад, групи Ігоря Коломойського. Втім, серед «постраждалих» від цін не тільки Коломойський, але й Віктор Пінчук - феросплавні заводи, які знаходяться у їхній власності, серйозно втратили в рентабельності після підвищення цін на електроенергію.

Тому «розгін» теми «Роттердам+» в ЗМІ, не виключено, був в інтересах політиків і великих промислових споживачів електроенергії.

Валентин Землянський зазначає, що з газом така ж історія. «Через прив´язки до Дюсельдорфа ціни на газ коливаються в межах $100 протягом сезону для промисловості. Варто відзначити, що газовидобувні активи є у власності всіх великих фінансово-промислових груп в Україні. Можливо саме в цьому ховається причина того, що медіа, які входять в ті ж фінансово-промислові групи, сфокусовані на вугільному «Роттердам+», а не на газовому Дюссельдорф +.

Схоже, що для НАБУ справа не є настільки очевидною, як для її ініціаторів - депутатів і активістів. Глава відомства Артем Ситник неохоче коментує хід розслідування, нарікаючи на складність справи і надмірне мусування цієї теми у ЗМІ. «Це дуже складна справа, пов´язана з вивченням величезної кількості документів. По-перше, зараз триває слідство, є таємниця слідства, і я не маю права її розголошувати. По-друге, це справа з самого початку набула надто багато суспільної уваги, і будь-які коментарі до певних остаточних та проміжних рішень будуть зайвими, і можуть використовуватися для певних маніпуляцій і спекуляцій», - вважає Ситник.

Директор НАБУ відзначає, що результативність слідчих дій залежить від можливості доступу детективів до міжнародних механізмів розкриття фінансової інформації. «Поки немає будь-яких термінів, коли цю справу буде передано до суду. І я намагаюся не робити будь-яких прогнозів, на відміну від інших керівників правоохоронних органів, тому що все дуже складно. У цьому розслідуванні 99% це міжнародні правові доручення. Вони залежать від іншої держави і міжнародних правових документів. Зараз всі необхідні слідчі дії не проведені. Тому говорити і робити якісь висновки ще рано. Справа ведеться», - повідомив Артем Ситник.

Експерти ж не вірять в юридичні перспективи справи, вказуючи на відсутність доказової бази, політичний характер справи і невдалі спроби оскаржити «Роттердам+» у судах.

«Як показує практика, подібні претензії довести практично неможливо. НАБУ змушене займатися політикою, яка не має абсолютно ніяких перспектив в суді», - вважає Ростислав Кравець, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери».

Втім, розраховувати, що в історії з «Роттердам+» поставлена крапка не доводиться. Тема дуже «смачна», щоб від неї відмовлятися в нинішньому передвиборному сезоні.

«З Осуховським будуть говорити на чистоту»
Відео 29 квітня 2021

«З Осуховським будуть говорити на чистоту»

У травні на телеканалі ITV та на YouTube-каналі стартує авторська програма «З Осуховським на чистоту». Автор і ведучий проекту – відомий політик, нардеп двох скликань Олег Осуховський, якого глядачі не раз бачили в етері, однак вперше він виступить у новій ролі ведучого. Гості програми – відомі та успішні люди – політики, бізнесмени, артисти не тільки з України, а й за її межами