Едуард Єфіменко: «Подолання корупції, чесні та справедливі суди - фундаментальні реформи, які необхідно максимально інтенсифікувати. Для цього маємо історичний час, коли симуляція змін навряд чи вдовольнить суспільство, потрібна якість» Ч.2

29 травня 2023
Едуард Єфіменко: «Подолання корупції, чесні та справедливі суди - фундаментальні реформи, які необхідно максимально інтенсифікувати. Для цього маємо історичний час, коли симуляція змін навряд чи вдовольнить суспільство, потрібна якість» Ч.2

Продовження великого інтерв'ю UA-INDEPENDENTз Едуардом Єфіменком - головою ВГО «Комітет по боротьбі з корупцією» Ч.2

Маємо в Україні достатньо розвинену антикорупційну інфраструктуру, велику антикорупційну громадську спільноту. Чому ж боротьба с корупцією у нас відбувається так повільно?

- Справа в тому, що розуміння проблеми корупції не повинно бути лінійним, іі треба розглядати системно. До прикладу, як у законі визначена корупція?! Як зловживання службовим становищем для особистої вигоди. Але ж, дивитися на корупцію тільки у такий спосіб – це вузький підхід до проблеми. Перш за все, чи є корупція проблемою моралі? Безумовно є, бо за кожною вчиненою корупційною дією стоїть те чи інше прізвище конкретної людини. Скільки ми пам’ятаємо відсторонень, звільнень, люстраційних процедур, разом з тим масштаби корупції не дуже зменшуються. Тож ця хвороба має глибші причини, а отже і розглядати, і долати її треба системно. Тут ми підійшли до принципових речей, які треба змінювати. Я маю на увазі реформування суспільного устрою таким чином, щоб був більш менш рівний доступ до суспільних благ, бо, звісно, ідеальних систем не існує. У нас в Україні поки що пересічні громадяни мають обмежений доступ до природних, економічних, політичних ресурсів, які й досі контролюються певними кланами та афілійованими з ними структурами. Так зване коло осіб (чи олігархів), разом з обслуговуючим їх пулом політиків, силовиків не зацікавлені у неупередженому розподілі українського суспільного «пирога». Це гіпертрофоване монопольне положення групи фамілій в українському економічному й політичному житті вважаю основною причиною існування високого рівня системної корупції. Системна корупція – це найвищий рівень, де існують неписані домовленості про торг або обмін «посадами на потоках», котрі дають можливість отримувати корупційну ренту. Такого роду система, що кормиться відкатами, сприймає на потрібних посадах тільки своїх. Цей устрій треба міняти. Всі інші причини існування корупції, хоч їх і достатньо багато, мають похідний характер.

Саме через корупцію не розвивається українська економіка?

- В тому числі, але це також проблема комплексна. Разом з тим, ніхто не наважиться заперечувати, що економічний ефект від розумної антикорупційної політики буде очевидним. Корупція гальмує підприємницьку енергію, зменшує конкуренцію, негативно впливає на бізнес клімат, стримує інвестиції. Чи можна назвати конкурентним середовище, де доступи до ринків, замовлень, ліцензій отримують не найбільш ефективні підприємства, а близькі чи дружні до владних кіл фірми?.. де система побудована так, що бізнес вимушений вкладати не в інновації і розвиток продукту, а в потрібні знайомства? Від цього страждає економіка, бюджет, споживачі, країна загалом та її зовнішня іміджева складова. Звісно реальні й продумані антикорупційні заходи позитивно вплинули би на економічний виграш для країни, та хочу підкреслити, що розмови про економічну політику повинні бути значно ширші й глибші, ніж тільки обговорення комплексу антикорупційних питань.

Ярослава Ничипоренко, шеф-редактор UA-INDEPENDENT