diamond dating Hennenman South Africa randki o2 mój profil just hook alkalmi escort boy gay Damme Belgium over 40 dating Fochville South Africa ou sortir hvilken er den bedste homoseksuel dating side Hornslet Danmark

Дефіцит бюджету 2020: чи друкуватиме Україна гроші

04 травня 2020
Дефіцит бюджету 2020: чи друкуватиме Україна гроші

"Діра" в українському бюджеті зростає з кожним місяцем. За перший квартал вона збільшилася на понад 30 мільярдів гривень. Щоб її покрити треба або збільшувати надходження та скорочувати видатки, або позичати гроші, або включати друкарський верстат

 

На кінець 2019 дефіцит бюджету становив понад 71 мільярд гривень. За перший квартал 2020 додалися ще 32,73 мільярда. Нещодавно переглянули держбюджет-2020, в який заклали дефіцит на рівні 298,4 мільярда гривень (раніше було 96,3 мільярда). Він збільшився втричі. Це все як наслідок поширення COVID-19 та кризи, яку він спричинив. При перегляді бюджету також зменшили доходи, збільшили видатки та переглянули прогнози на курс гривні, ВВП та інфляцію.

Чим небезпечний дефіцит бюджету?

Дефіцит – явище присутнє в бюджетах майже всіх країн. Але значний дефіцит бюджету все ж передбачає фінансові негаразди для населення. Його потрібно покривати і кожен із способів несе негативні наслідки. До прикладу, емісія гривні веде до інфляції, скорочення бюджетних витрат веде до зменшення фінансування важливих для населення програм, а залучення грошей від кредиторів веде до збільшення зовнішнього боргу, що має також негативні наслідки.

Насправді Україна весь час друкує гроші як і кожна країна. Як пояснює економіст Олексій Кущ, це роблять для монетизації економіки, адже економіка постійно зростає. Цей друк є доволі неконтрольованим, внаслідок якого гроші поступають у фінансову систему. Тому, говорячи про негативне явище емісії, треба казати не емісія гривні, а саме додаткова емісія гривні.

Що таке емісія гривні?Це процес додаткового вливання грошей в економіку за рахунок друку. Він є постійним, оскільки Нацбанк має забезпечувати необхідну кількість грошей для обміну товарами та послугами на ринку. Коли ж грошей стає більше з інших підстав, то вони знецінюються. Їх кількість збільшується, але на них немає відповідного обсягу товарів і послуг на ринку і через це все веде лише до інфляції, а в найгірших випадках до гіперінфляції. 

Додаткова емісія гривні Нацбанком для покриття дефіциту бюджету заборонена законодавством. Але це можуть зробити шляхом викупу ОВДП (Міністерство фінансів випускає облігації і продає їх інвестиційним компаніям чи банкам, а Нацбанк додатково емітує гривню для викупу ОВДП.

Насправді ж цей інструмент краще підходить розвиненим країнам. Україна, як економіка, яка розвивається, може використовувати інші інструменти економічного стимулювання, зокрема зниження облікової ставки. До слова, у квітні її знову знизили, тепер до 8%. Це важливе рішення, яке дозволить знизити відсоткові ставки на кредити та пожвавити економічну діяльність в країні.

Як друкують гроші в інших країнах?

Друк грошей – далеко не завжди означає інфляцію чи гіперінфляцію. США та інші розвинені країни можуть собі дозволити таке. До прикладу ФРС (Федеральна резервна служба США) додатково емітує долари і купує за них високорейтингові казначейські облігації та вносить їх у резерв. Тобто ці гроші справді мають вагу, бо вони підкріплюються реальними активами. В Україні ж при нашому інвестиційному рейтингу – це просто друк грошей, що створює бульбашку, через яку знецінюється гривня.

Так, США друкують гроші. І ЄС друкують. Але це не може бути повторено в Україні. Тому що США друкують долари, світову резервну валюту. Тому що ЄС друкують євро. А Україна не може надрукувати долар або євро. Так вже вийшло. Ми можемо надрукувати тільки гривню,
– відзначає Сергій Фурса, інвестиційний банкір.

В Національному банку України також проти додаткової емісії гривні. Як приклад вони наводять досвід 90-х, 2008 та 2014 років, коли "емісія призводила лише до негараздів".

У 2014-2015 році Нацбанк "ввімкнув друкарський верстат" для додаткового друку гривні, щоб заплатити за газ Газпрому. Тоді надрукували близько 200 мільярдів гривень.

Національний банк проти того, аби знову випускати з пляшки "джина інфляції та девальвації". Адже через емісію гривня стрімко знеціниться, а ціни стрімко зростуть. Це шлях у нікуди. Це повернеться економіці бумерангом. А постраждають, перш за все, люди з найнижчими доходами, яких ми навпаки маємо захистити,
– відзначив заступник Голови Національного банку Дмитро Сологуб. 

Цікаво, що хоч емісію гривні часто називають друком гривні, насправді вона відбувається у безготівковій формі.

Інші шляхи покрити дефіцит бюджету

Крім очевидного друку грошей, покрити дефіцит можна менш небезпечними для економіки шляхами.

Скорочення видатків та збільшення доходів

Наразі для України цей шлях неможливий, адже ми навпаки збільшили видатки для боротьби з наслідками поширення коронавірусу. Зокрема на новостворений Фонд боротьби з COVID-19 виділили майже 65 мільярдів гривень. Ці гроші підуть на допомогу лікарям, забезпечення обладнання, а також на покращення фінансової ситуації українців, які постраждали через введення карантину. 

Частково Україна скористалася цим способом і зараз. При перегляді бюджету-2020 зменшили фінансування таких сфер як наука, культура, освіта та спорт. Якби ці скорочення не зробили, то дефіцит був би ще більшим. Проте економіст Олексій Кущ вважає це неправильним.

Це цінності, про які держава не повинна забувати навіть в часи кризи. Навпаки шлях виходу з кризи полягає і в тому числі і через покращення рівня людського капіталу. А це в першу чергу залежить і від освіти і від культури і мистецтва. Шлях економії на цих явищах – це шлях до поглиблення кризи, а не виходу з неї,
– вважає експерт.

Олексій Кущ розповів що краще було б реструктуризувати борги держави, а не нехтувати сферами, важливими для людей.

Проте повноцінно скористатися цим способом можна лиш після виходу із кризи, адже зараз немає звідки взяти більші надходження до бюджету. Навпаки надходження із митниці та податкові надходження від бізнесу – вкрай низькі.

Зовнішні і внутрішні запозичення

Це кредити від міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світовий банк), запозичення від банків, країн та окремих інвесторів шляхом розміщення облігацій.

Україна зараз сподівається на кредит від МВФ у розмірі 8-10 мільярдів доларів протягом 3 років (зокрема 5 мільярдів протягом 2020). Взагалі, МВФ надають кредити для поповнення золотовалютних резервів, але зважаючи на економічну ситуацію, МВФ можуть зробити виняток і надати гроші з іншою метою, зокрема на покриття дефіциту бюджету.

Важливо, що кредит від МВФ вже врахований в оновленому бюджеті-2020, але Україна ще не виконала всіх вимог для отримання кредиту. Це прийняття "антиколомойського" закону. Нагадаємо, що закон прийняли у першому читання, після цього внесли понад 16 тисяч правок, що є рекордом. Профільний комітет опрацював правки і незабаром за законопроєкт голосуватимуть вдруге.

Наша країна має позитивний досвід співпраці з міжнародними партнерами. Зараз ми перебуваємо на фінальному етапі перемовин із МВФ та іншими донорами. Ця співпраця забезпечить притік валюти в Україну. Кошти покриють дефіцит бюджету,– переконаний Дмитро Сологуб.

Причини появи дефіциту

Причини дефіциту бюджету, який накопичився за перші 3 місяці 2020, можна розділити на 2 категорії: коронавірусні причини та інші.

У січні-лютому бюджет недоотримав 17,2 мільярда гривень за даними Міністерства фінансів. З них 13 мільярдів за січень і 4,2 мільярда за лютий. Таким чином надходження у бюджет за 2 місяці на 12% нижчі, ніж очікували.

На це є кілька причин. Основна причина – міцна гривня у цей період. Цей, здавалося б, позитивний процес негативно вплинув на економіку. Україна активно торгує з іншими країнами. Зміцнення гривні робить українські послуги та продукти дорожчими для іноземних партнерів. Здебільшого українські виробники зберігають ціни в іноземній валюті і таким чином просто отримують менше доходів у гривні.

Понад 80% дефіциту бюджету спричинили низькі надходження з митниці.

Як курс гривні впливає на надходження з митниці?

Пояснюємо на прикладі. За 2019 рік гривня зміцнилася приблизно на 16%. Це означає, що за той самий імпортний товар у доларі сплачували на 16% менше наприкінці року, ніж на початку.

У бюджеті 2020 року гривню заклали на рівні 27 до долара. Протягом січня-лютого гривня коливалася біля 25 за долар, що на 7,5% менше. Тому й розмитнення приносило менше грошей, ніж очікували. Крім того, деякі акцизи, зокрема на пальне, прикріплені до курсу євро. Тому надходження зі сплат акцизів теж було нижчим.

Друга категорія причин – коронавірусні. Вони почали впливати у березні та продовжують і сьогодні. Через поширення COVID-19 в Україні ввели загальнонаціональний карантин і як результат закрили цілу низку підприємств та обмежили роботу багатьох сфер. Через це, а також через введення збільшення витрат на соціальну підтримку населення під час карантину, надходження до бюджету зменшилися, а видатки лиш збільшилися. 

Цікаво, що коли всі доходи зменшуються, в уряді очікують на 65% більше надходження від державних підприємств.

Тут є і технічність і є певне приховане раціональне зерно. Реальних доходів у державних підприємств звичайно не буде, тому що вони будуть складовою частиною економічної кризи, яка буде розгортатися в нашій країні. Але за рахунок Нафтогазу там можуть з'явитися ці гроші,
– пояснює експерт з економіки Олексій Кущ.

Нагадаємо, що Нафтогаз минулого року отримав 2,9 мільярда доларів за позовом на Газпром. За словами експерта, на рахунках Нафтогазу ще може бути близько 1,5 мільярда доларів і щоб завести їх у бюджет, треба записати до якихось надходжень, а не в аванс, як це робили раніше. Саме тому так різко збільшилися надходження до бюджету від державних компаній.

Джерело 24tv.ua